Емоційний стан, що характеризується почуттям печалі, смутку, пригніченості внаслідок невдачі, неприємної події або втрати.
-
засмучено
1. Прислівник до слова “засмучений”, що означає стан, коли людина відчуває сум, пригніченість, розгубленість або стурбованість через неприємну подію, новину, вчинок тощо; з виразом смутку, печалі.
2. У манері, що свідчить про внутрішній смуток, сум; сумно, пригнічено.
-
засмучення
1. Почуття глибокої печалі, сумного настрою, викликане неприємною подією, розчаруванням, втратою або поганими звістками; стан пригніченості.
2. Дія за значенням дієслова «засмутити» або «засмутитися»; викликання почуття смутку або його переживання.
-
засмучений
1. Який перебуває в стані смутку, суму, пригнічений, зневірений через неприємності, невдачу, розчарування тощо.
2. Який виражає смуток, сум, пригніченість.
-
засмуткуватися
1. Почати відчувати смуток, сум, пригнічений настрій; зажуритися, засумувати.
2. (переносно) Втратити ясність, чистоту (про погоду, небо тощо); похмуріти.
-
засмуткувати
1. Викликати почуття смутку, печалі, пригніченості; зробити когось сумним, засмученим.
2. (у пасивному стані, засмуткуватися) Почати відчувати смуток, зануритися в сумні думки; зажуритися.
-
засмутитися
1. Відчути смуток, сум, прийти в сумний настрій; зажуритися.
2. Розчаруватися, втратити інтерес або віру в когось або щось через негативний досвід.
-
засмутити
1. Викликати в комусь почуття смутку, печалі, пригніченості; зробити сумним.
2. (переносно) Викликати занепокоєння, тривогу, розлад через якісь неприємні обставини, звістку тощо.
-
засмута
1. (діал.) Те саме, що засмута: стан пригніченості, смутку, журби; зажуреність, задума.
2. (діал.) Те саме, що засмута: неприємність, клопіт, турбота; скрутне становище.
-
засмолюватися
1. Покриватися смолою, ставати липким від смоли.
2. Перен. ставати темним, чорним, наче обмазаним смолою (про хмари, небо тощо).