1. (рідк.) Почати сновигати, почати швидко й метушливо пересуватися, ходити туди й назад.
2. (перен., рідк.) Почати виявляти метушливість, почати клопотатися, суетливо діяти.
-
заснований
1. Створений, утворений, започаткований; такий, що має певну основу, фундамент, початок.
2. (На чому) Такий, що грунтується на чомусь, має щось за основу, обґрунтований чимось.
3. (На кого/що) Спрямований, орієнтований на когось або щось як на головний об’єкт, мету.
-
заснидітися
1. (діал.) Стати сніди́м, тобто таким, що має властивість снідити — викликати відчуття терпкості, в’яжучості в роті (переважно про рослини, фрукти).
2. (перен., діал.) Стати неприємним, обтяжливим, набридливим; викликати досаду або роздратування.
-
заснидіти
Заснидіти — (розм.) почати снідити, скаржитися, нарікати, виявляти незадоволення.
-
засміятися
Почати сміятися, раптово або після короткої паузи, виявити сміх.
-
засміяти
1. Розпочати сміятися, почати видавати голосні звуки, що виражають веселість, радість, глузування тощо.
2. (переносно) Стати яскравим, барвистим, веселим (про природу, краєвид тощо).
-
засмішитися
1. Почати сміятися, розсміятися, часто раптово або нестримно.
2. (переносно) Стати смішним, виглядати кумедно, викликати сміх своїм виглядом або поведінкою.
-
засмішити
1. Викликати у когось сміх, розвеселити, розсмішити.
2. (у пасивному стані) Стати об’єктом сміху, посміховиська; опинитися в смішному, невигідному становищі.
-
засмічувач
1. Той, хто засмічує (забруднює) довкілля, природні території або міський простір.
2. У техніці та екології: пристрій, технічний засіб або речовина, призначені для створення перешкод, штучного засмічення або імітації певних умов (наприклад, радіоелектронних, оптичних).
3. У переносному значенні: той, хто засмічує інформаційний, культурний або мовний простір низькоякісним, шкідливим або непотрібним контентом.
-
засмічуватися
1. Ставати засміченим, покриватися сміттям, брудом або непотрібними речами; перетворюватися на звалище.
2. Наповнюватися надлишком чогось, що заважає, ускладнює сприйняття або функціонування (наприклад, про інформаційний простір, текст тощо).
3. (у пасивному значенні) Піддаватися дії засмічення кимось або чимось.