Словник Української Мови
1. Покривати сміттям, робити брудним, неохайним; забруднювати.
2. Заповнювати, переповнювати чимось непотрібним, зайвим, що заважає; захаращувати.
3. У техніці, екології: наповнювати навколишнє середовище шкідливими речовинами, відходами, випромінюванням тощо; забруднювати.
4. Перен. наповнювати інформаційний простір низькоякісним, непотрібним або шкідливим контентом.
1. Дія за значенням дієслова “засмічувати” — навмисне або випадкове наповнення простору (природного середовища, території, води тощо) різноманітними відходами, сміттям, що призводить до забруднення та порушення екологічного балансу.
2. (перен.) Надмірне, хаотичне наповнення інформаційного, соціального чи культурного простору непотрібними, низькоякісними або шкідливими даними, повідомленнями, явищами, що ускладнює сприйняття корисної інформації та девальвує ціннісні орієнтири.
3. (спец.) У техніці, космонавтиці — наявність на навколоземній орбіті нефункціонуючих штучних об’єктів (уламків ракет, виведених з ладу супутників тощо) та частинок, що становить загрозу для функціонування космічних апаратів.
1. Такий, що піддається засміченню; який можна або постійно засмічують.
2. (у техніці, інформатиці) Про середовище, канал зв’язку тощо: такий, що перебуває під впливом перешкод, сторонніх сигналів або непотрібних даних, що погіршують якість передачі або сприйняття інформації.
1. Стан, коли щось (територія, простір, середовище) забруднене сміттям, відходами або сторонніми предметами, що ускладнює його нормальне використання або порушує екологічну рівновагу.
2. (перен.) Надмірна наявність чогось небажаного, що заважає сприйняттю, функціонуванню чи розумінню (наприклад, інформаційна засміченість, візуальна засміченість).
1. Дія за значенням дієслова “засмітити” — накопичення сміття, відходів або непотрібних предметів у певному місці, що призводить до порушення чистоти, порядку та екологічного балансу.
2. Стан, коли щось (територія, повітря, вода, інформаційний простір) наповнене сміттям, шкідливими або зайвими елементами, що перешкоджає нормальному функціонуванню.
3. (переносно) Надмірне наповнення чогось (наприклад, тексту, мови, звукового ряду) непотрібними деталями, повтореннями або шумом, що ускладнює сприйняття.
1. Такий, що забруднений сміттям, непридатними для використання предметами або відходами; переповнений сміттям.
2. У переносному значенні: перевантажений надлишковою, непотрібною інформацією, даними або об’єктами, що заважають сприйняттю, функціонуванню.
1. Стати сміттям, забруднитися, втратити чистоту через накопичення непотрібних речей, відходів або сміття.
2. (перен., розм.) Загубити чіткість, стати безладним, заплутаним (про думки, мовлення тощо).
1. Забруднити сміттям, зробити брудним, захаращеним.
2. (перен., розм.) Заповнити низькоякісним, непотрібним або шкідливим контентом (наприклад, інформаційний простір, стрічку новин тощо).
3. (перен., розм.) Спаплюжити, зганьбити, піддати образливій критиці або обливанню брудом (чиюсь репутацію, ім’я).
1. Відчувати смуток, сум, пригнічений настрій через якусь неприємну подію, обставини або думки; ставати сумним, зажуритися.
2. (також засмучуватися чимсь) Хвилюватися, непокоїтися через щось, брати близько до серця якісь негативні обставини.
1. Викликати в когось почуття смутку, печалі, пригніченості; робити сумним, нещасливим.
2. (переносно) Викликати незадоволення, розчарування; турбувати, непокоїти через щось неприємне або невдале.