засмічувач

1. Той, хто засмічує (забруднює) довкілля, природні території або міський простір.

2. У техніці та екології: пристрій, технічний засіб або речовина, призначені для створення перешкод, штучного засмічення або імітації певних умов (наприклад, радіоелектронних, оптичних).

3. У переносному значенні: той, хто засмічує інформаційний, культурний або мовний простір низькоякісним, шкідливим або непотрібним контентом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |