1. (діал.) Те саме, що засмута: стан пригніченості, смутку, журби; зажуреність, задума.
2. (діал.) Те саме, що засмута: неприємність, клопіт, турбота; скрутне становище.
засмута
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови