засмучений
[zɑsmut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває в стані смутку, суму, пригнічений, зневірений через неприємності, невдачу, розчарування тощо.
-
Який виражає смуток, сум, пригніченість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. засмучений, р. засмученого, д. засмученому, з. засмученого, о. засмученим, м. засмученім