засмучення

[zɑsmut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Почуття глибокої печалі, сумного настрою, викликане неприємною подією, розчаруванням, втратою або поганими звістками; стан пригніченості.

  2. Дія за значенням дієслова «засмутити» або «засмутитися»; викликання почуття смутку або його переживання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. засмучення, р. засмучення, д. засмученню, з. засмучення, о. засмученням, м. засмученні, к. засмучення

Більше записів