Словник Української Мови
1. Перетворювати інформацію, дані або повідомлення на систему умовних знаків (код) для подальшого зберігання, передачі чи обробки, часто з метою захисту, стиснення або забезпечення сумісності з технічними пристроями.
2. У біології та генетиці: відповідати (про ген) за формування певної ознаки або структури в організмі шляхом визначення послідовності білків; містити в собі закодовану генетичну інформацію.
Процес перетворення інформації (даних, сигналу) у певний код, систему кодів або закодований вигляд для зберігання, передачі, захисту або обробки.
У шифруванні — процес перетворення відкритого тексту (даних) на зашифрований текст (криптограму) з використанням певного алгоритму та ключа.
У біології (генетиці) — властивість генетичного коду, коли певна послідовність нуклеотидів у ДНК або РНК визначає послідовність амінокислот у білку, тобто містить інформацію для його синтезу.
1. Такий, що поданий, переданий або записаний за допомогою спеціальної системи знаків, кодів або шифру для збереження, обробки або захисту інформації.
2. У біології та генетиці: такий, що містить генетичну інформацію, записану у молекулах ДНК або РНК послідовністю нуклеотидів.
3. У психології та соціальних комунікаціях: такий, що містить прихований, непрямий зміст або підтекст, що потребує розшифровки.
1. (застаріле) Запрягатися, впрягатися (про коней або іншу тяглову худобу).
2. (переносне значення, рідковживане) Займатися важкою, виснажливою працею; напружено працювати.
1. Міцно закріплювати за допомогою ковальської обробки, з’єднувати клепанням або забиванням цвяхів, болтів тощо.
2. Покривати металевими обручами, пластинами, смугами для міцності або запобігання розколюванню (наприклад, колесо, двері, скриню).
3. Перен. Позбавляти волі, ув’язнювати; також обмежувати, стримувати, позбавляти можливості вільно діяти або рухатися.
4. Заст. Ковати, виготовляти ковальським способом.
1. Дія за значенням дієслова “заковувати” — обмеження рухів людини за допомогою кайданів, наручників або інших пристосувань.
2. Технічний процес у металообробці, коли кінці або краї металевого виробу (наприклад, рейки, труби) закріплюють, затискають у спеціальних конструкціях для запобігання зміщенню під впливом температурного розширення.
1. Потрапляти в горло, вдихатися або проковтуватися випадково (про рідину, повітря, їжу тощо).
2. Захлинатися, переривати мовлення через сильне хвилювання, плач, кашель або сміх.
3. Поглинатися, поринати в щось (переносно, про увагу, думки тощо).
1. Ковтати щось поспіхом, великими шматками або в великій кількості.
2. Переносно. Поглинати, охоплювати щось цілком (про стихії, темряву, простір тощо).
3. У техніці: захоплювати і транспортувати рідину, газ або сипкі матеріали за допомогою спеціальних пристроїв (наприклад, насосів).
Процес або дія за значенням дієслова “заковтувати” — приймати їжу або рідину ковтанням, відправляючи її з ротової порожнини в стравохід.
У медицині — акт проковтування, складний рефлекторний руховий акт, за допомогою якого їжа, рідина або слина переміщуються з рота через глотку в стравохід.
Переносно — інтенсивне або жадібне поглинання, споживання чогось (наприклад, повітря, знань, інформації).
1. Раптово вдихнути рідину або повітря, що потрапляє в дихальні шляхи, викликаючи рефлекторний кашель або задишку.
2. Перен. Захлинутися, задихатися від сильного почуття (смутку, жалю тощо), що переповнює людину.