1. Стосовний до заздоров’я, призначений для заздоров’я (урочистого тосту з побажаннями здоров’я).
2. Уживаний як складова частина заздоровних тостів, промов або віршів.
Словник Української Мови
1. Стосовний до заздоров’я, призначений для заздоров’я (урочистого тосту з побажаннями здоров’я).
2. Уживаний як складова частина заздоровних тостів, промов або віршів.
1. Стосовний до міста Заздорове або його мешканців; властивий Заздорову, його жителям.
2. Який походить із Заздорового, створений у Заздоровому.
Завчасно, наперед, до певної події або строку.
1. Який відбувається, здійснюється або готується завчасно, наперед, до певного строку або події.
2. Який існує, відомий або передбачується наперед; попередній.
1. Завчасно, наперед, до настання якоїсь події або строку.
2. (У значенні прийменника) Для чогось майбутнього, із розрахунку на щось.
1. (про музичний інструмент) Набути певного звучання, тембру в результаті тривалого використання; розігратися.
2. (перен., про голос, мову) Набути певної звукової виразності, сили, барвистості; розвинутися в звуковому відношенні.
1. Почати звучати, видавати звуки, стати чутним (про музику, спів, мову тощо).
2. Озвучитися, прозвучати, бути висловленим, набути чіткості та розголосу (про думки, ідеї, теми).
3. Стати відомим, набути популярності, почати згадуватися (про імена, прізвища, назви).
1. У більшості випадків, як правило, за звичаєм; звичайно.
2. (У значенні вставного слова) Виражає типовість, звичність дії або стану для певних умов.
1. (рідко) Прийняти певне ім’я, назву; назватися, прозватися.
2. (діал.) Запросити один одного в гості; домовитися про взаємні відвідини.
1. Запросити когось кудись, запрохати, покликати з собою.
2. (заст.) Назвати, дати ім’я, прозвати.