Словник Української Мови
Заглянутися — довго, пильно дивитися на когось або щось, захоплюючись, не відводячи погляду.
Заглянутися — випадково побачити когось або щось, зупинити на чомусь погляд.
Заглянутися (розм.) — захопитися кимось, почати відчувати симпатію, закохатися (зазвичай при першій зустрічі).
1. Швидко, на короткий час подивитися кудись, зазвичай у щілину, отвір або всередину чогось; зазирнути.
2. Зайти кудись на короткий час, ненадовго, часто з метою відвідати когось або щось побачити.
3. Перен. Звернути увагу на щось, придивитися до чогось, дослідити щось мимохідь або поверхнево.
1. Тривалий час дивитися на когось або щось, захоплюючись, не відводячи погляду; задивитися.
2. (розм.) Затриматися, запізнитися десь через те, що зайнявся розгляданням чогось або спостереженням за чимось.
1. (на когось, щось) Тривалий час дивитися, вдивлятися, не відводячи погляду; задивлятися.
2. (на когось, щось) Дивлячись, помітити, побачити когось або щось; запримітити.
3. (за кимось, чимось) Спостерігати, стежити за кимось або чимось; наглядати.
1. Тривало, з захопленням дивитися на когось або щось, не відриваючи очей; пильно розглядати.
2. Задивлятися на щось, відволікаючись від основної справи; поглядати кудись у вільні миті.
3. (розм.) Закохуватися, захоплюватися кимсь, починати часто дивитися на когось із приязню або закоханістю.
1. Дивитися кудись швидко, ненадовго або з цікавістю, зазвичай у щілину, вікно, двері тощо.
2. Перен. Звертатися до чогось (книги, документа, нотаток) для перегляду, з’ясування чогось.
3. Перен. Навідуватися, відвідувати когось, заходити кудись, часто мимохідь або на короткий час.
4. Розм. Мати намір, збиратися щось зробити; замислювати.
Дія за значенням дієслова “заглядати” — короткочасне, швидке дивитися кудись, часто з цікавістю або непомітно.
Періодичне, нетривале відвідування когось або чогось, побутове спілкування.
У переносному значенні — спроба з’ясувати, дізнатися щось, проникнути в суть явища, процесу.
1. Ставати глухим, менш чутким, втрачати гостроту слуху (про органи слуху).
2. Ставати приглушеним, менш виразним, втрачати силу, інтенсивність (про звуки, шум тощо).
3. Покриватися рослинністю, що заважає нормальному росту культурних насаджень (про землю, ґрунт).
1. Робити менш чутним, приглушувати звук чогось, перекривати своїм звучанням інші звуки.
2. Придушувати, зменшувати силу, інтенсивність або активність чогось (наприклад, відчуття, процес, явище).
3. У техніці: зменшувати або усувати шуми, вібрації, перешкоди в роботі механізмів, електричних ланцюгів тощо.
1. Дія за значенням дієслова “заглушувати” — зменшення інтенсивності, сили або активності чогось, придушення, ослаблення (наприклад, заглушування болю, заглушування сигналу).
2. Технічний процес зменшення або усунення небажаного шуму, вібрації, перешкод у різних системах (наприклад, заглушування звуку двигуна, акустичне заглушування, електромагнітне заглушування).
3. У радіотехніці та зв’язку — навмисне створення перешкод для порушення або блокування радіопередач, радіосигналів.
4. Переносно — придушення, недопущення вияву, розвитку чогось (наприклад, заглушування ініціативи, заглушування критики).