закодовування

Процес перетворення інформації (даних, сигналу) у певний код, систему кодів або закодований вигляд для зберігання, передачі, захисту або обробки.

У шифруванні — процес перетворення відкритого тексту (даних) на зашифрований текст (криптограму) з використанням певного алгоритму та ключа.

У біології (генетиці) — властивість генетичного коду, коли певна послідовність нуклеотидів у ДНК або РНК визначає послідовність амінокислот у білку, тобто містить інформацію для його синтезу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |