Значення
-
Процес перетворення інформації (даних, сигналу) у певний код, систему кодів або закодований вигляд для зберігання, передачі, захисту або обробки.
-
У шифруванні — процес перетворення відкритого тексту (даних) на зашифрований текст (криптограму) з використанням певного алгоритму та ключа.
-
У біології (генетиці) — властивість генетичного коду, коли певна послідовність нуклеотидів у ДНК або РНК визначає послідовність амінокислот у білку, тобто містить інформацію для його синтезу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закодовування, р. закодовування, д. закодовуванню, з. закодовування, о. закодовуванням, м. закодовуванні, к. закодовування