построчити

[postrot͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (спец.) Нанести на поверхню (паперу, тканини тощо) паралельні лінії, смуги або штрихи за допомогою спеціального інструмента (построчки).

  2. (перен., розм.) Написати або створити текст швидко, у великій кількості або одна за одною (про твори, листи, статті тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. построчита, р. построчити, д. построчиті, з. построчиту, о. построчитою, м. построчиті, к. построчито

Більше записів