Словник Української Мови
1. Покривати тінню, робити темнішим, менш освітленим; закривати від світла.
2. Перен. Відводити на другий план, робити менш помітним, значущим; затьмарювати.
3. У малярстві, графіці тощо: наносити тіні, штрихи або фарби для передачі об’ємності зображення.
4. У лінгвістиці: частково збігатися за значенням або функцією з іншою мовною одиницею, обмежуючи її вживання.
1. Дія за значенням дієслова “затінювати” — створення тіні, затемнення, покриття тінями; нанесення тіней (наприклад, у живопису, графіці).
2. (перен.) Те, що затьмарює, робить менш помітним, відводить увагу або применшує значення чогось іншого.
3. (лінгв., синтаксис) Явище в синтаксисі, коли одна мовна одиниця (найчастіше слово) робить неможливим використання іншої певної одиниці в межах того самого конструкційного середовища через конфлікт їхніх властивостей або значень.
4. (інформ.) Техніка в програмуванні, коли локальна змінна або параметр має те саме ім’я, що й змінна у зовнішньому блоці чи області видимості, тимчасово “закриваючи” (затінюючи) доступ до неї.
1. Місце, захищене від прямого сонячного світла; тінь від чогось (дерева, будівлі тощо).
2. Переносно: менш помітне, другорядне становище, непомітність у порівнянні з кимось або чимось іншим.
3. У живопису та графіці: найтемніша ділянка тіні на предметі або від нього; тонкий перехід від світла до тіні.
1. В астрономії — явище, коли одне небесне тіло закриває інше або перешкоджає потоку світла від нього до спостерігача (наприклад, сонячне або місячне затемнення).
2. У техніці та оптиці — зменшення інтенсивності світлового потоку, його затушення або перекриття спеціальним пристроєм; також темна пляма на екрані, що виникає при певних умовах.
3. У переносному значенні — стан непомітності, перебування в тіні, на другому плані; відтіснення на менш значну позицію.
1. (у ботаніці) Про рослини: такі, що добре ростуть у затінку, тіньовитривалі.
2. (переносно) Про людину або її характер: такий, що віддає перевагу спокійному, усамітненому способу життя, уникає галасу та публічності; схильний до самітності та задуми.
1. Який знаходиться в затінку, тінистий, закритий від прямого сонячного світла.
2. Який має відношення до затінку, властивий затінку.
3. У ботаніці: такий, що росте в затінку, тіньовий (про рослини).
1. Стати менш помітним, відійти на другий план, опинитися в тіні когось або чогось.
2. (перен.) Навмисно залишитися непоміченим, не привертати до себе уваги, уникати активної участі.
1. Покрити тінню, зробити темнішим; закрити від світла, заступити світло.
2. У живопису, графіці тощо: нанести тіні, штрихи або фарби для передачі тіней, об’ємності зображення.
3. Переносно: відтінити, виділити, підкреслити якісь особливості, зробити більш помітним шляхом контрасту або порівняння.
4. Застаріле та діалектне: заховати, приховати від очей, заступити собою.
1. Дія за значенням дієслова “затіняти” — створення тіні, затемнення чогось; накриття тіню або менш освітленою ділянкою.
2. У комп’ютерній графіці та візуалізації — техніка, що використовується для визначення рівня освітленості різних ділянок тривимірного об’єкта з метою надання йому реалістичного вигляду.
3. У переносному значенні — відтіснення на другий план, перебування в тіні (менш помітному, значущому становищі) когось або чогось.
1. Такий, що перебуває в тіні або має тінь; закритий від прямого сонячного світла.
2. (перен.) Такий, що залишається непомітним, на другому плані, не привертає до себе уваги; маловідомий.
3. (у ботаніці) Про рослину: що зростає в умовах недостатньої освітленості, пристосований до життя в тіні.