затінколюбний

1. (у ботаніці) Про рослини: такі, що добре ростуть у затінку, тіньовитривалі.

2. (переносно) Про людину або її характер: такий, що віддає перевагу спокійному, усамітненому способу життя, уникає галасу та публічності; схильний до самітності та задуми.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |