затіння

[zɑtinnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. В астрономії — явище, коли одне небесне тіло закриває інше або перешкоджає потоку світла від нього до спостерігача (наприклад, сонячне або місячне затемнення).

  2. У техніці та оптиці — зменшення інтенсивності світлового потоку, його затушення або перекриття спеціальним пристроєм; також темна пляма на екрані, що виникає при певних умовах.

  3. У переносному значенні — стан непомітності, перебування в тіні, на другому плані; відтіснення на менш значну позицію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затіння, р. затіння, д. затінню, з. затіння, о. затінням, м. затінні, к. затіння

Більше записів