1. (про рідину) Повільно просочуватися, проникати крізь щілини або пори, накопичуючись десь.
2. (перен., розм.) Непомітно, поступово приходити, з’являтися (про думки, почуття тощо).
3. (діал.) Запізнюватися, затримуватися десь надовго.
-
затікати
1. Про рідину або напіврідку субстанцію: просочуватися, проникати всередину чогось або під щось через щілини, пори, тріщини.
2. Про частини тіла (часто кінцівки): втрачати чутливість, німіти внаслідок тривалого стискання або незручного положення, що призводить до тимчасового порушення кровообігу.
3. Рідк. Поступово заповнювати, заливати собою якусь порожнину або углиблення (наприклад, про воду, що затікає в трюм човна).
-
затікання
1. Процес або результат проникнення рідини (води, розчину тощо) в порожнини, щілини, пори матеріалу або конструкції, часто внаслідок капілярного ефекту або під тиском.
2. У медицині — патологічне проникнення та накопичення біологічних рідин (наприклад, крові, гною, ексудату) в тканинах або порожнинах тіла.
3. У будівництві та експлуатації будівель — пошкодження, що виникає через потрапляння вологи всередину конструкцій (стін, перекриттів, даху) з подальшим їхнім зволоженням, намоканням або руйнуванням.
-
затік
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. (мед.) Патологічний стан, при якому рідина (кров, лімфа, гній тощо) поширюється з первинного вогнища в тканинах, просочує їх і накопичується в прилеглих ділянках, часто внаслідок запалення або травми.
3. (тех., розм.) Місце, де щось затекло, застигло; слід від розлитої та затверділої рідини (наприклад, металу, воску, смоли).
-
затіватися
1. Починатися, зароджуватися, намічатися (про явище, процес, подію).
2. Розпочинатися, зав’язуватися (про дію, процес, що потребує певних зусиль або підготовки).
3. Замишлятися, плануватися кимось (часто про щось таємне або неочевидне).
-
затівати
1. Розпочинати, започатковувати щось, братися за здійснення якоїсь справи, часто тривалої або складної; замишляти.
2. Задумувати, планувати щось, зазвичай таємно або неафішовано; мати намір зробити.
3. (розм.) Викликати, ставати причиною якоїсь неприємної, незручної або конфліктної ситуації; зачіпати, провокувати.
-
затіва
Затіва — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на публікації сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також літератури для дітей та підлітків.
Затіва — власна назва однойменного видавничого дому, який є частиною медіа-конгломерату, до складу якого також входять книгарня «Затіва» та однойменний літературний клуб-ресторан у Львові.
-
затятість
Затятість — властивість за характером, що виражається в надмірній упертості, непохитності в думках, намірах або діях, часто з відтінком непримиренності.
Затятість — стан завзяття, наполегливості, що досягає крайнього ступеня вияву; рішучість, яка не знає компромісів.
-
затято
1. (від дієслова “затяти”) у спосіб, що свідчить про завзятість, рішучість, непохитність; міцно, твердо, непохитно.
2. (від дієслова “затяти”) у спосіб, що свідчить про завзяту впертість, упертість; уперто, вперто.
-
затятися
1. Завзято, наполегливо почати робити щось, з великим запалом віддатися якійсь справі або діяльності.
2. Заперечувати щось, наполягати на своєму, вперто не погоджуватися з кимось або з чимось.
3. Розпочати запеклу бійку, сутичку або сварку; завзято вчепитися один за одного.