• козирнутися

    1. Різко, з силою повернутися, кинутися вбік, відскочити (про коня або іншу тварину).

    2. Перен., розм. Різко відреагувати, відповісти, виявити несподівану рішучість або спротив у відповідь на щось.

  • козирнути

    1. У карткових іграх — покрити карту старшою картою тієї ж масті або козирем.

    2. Перен., розм. — перевершити когось, перемогти у суперечці чи змаганні, несподівано виявивши перевагу.

    3. Розм., заст. — зробити різкий, вибрикуючий рух головою або тілом; кивнути, гойданути.

  • добуритися

    1. Дієслово доконаного виду, що означає завершення процесу буріння до певної глибини, шару або об’єкта, досягнення мети бурінням.

    2. Переносно: довгими, наполегливими розпитуваннями, дослідженням або спостереженням дізнатися щось, виявити приховану інформацію або суть явища.

  • козирний

    1. Який стосується козирів у картярській грі, належить до козирної масті; такий, що перемагає карту іншої масті.

    2. Перен. Найсильніший, найважливіший, вирішальний; такий, що дає перевагу, забезпечує успіх.

    3. У сполученні “козирний туз”: перен. про найсильніший, найвпливовіший аргумент або засіб для досягнення мети.

  • добурити

    1. Завершити буріння чогось, довести буріння до певної глибини або до потрібного місця.

    2. Дістати, видобути щось із глибини за допомогою буріння.

  • козирковий

    1. Який стосується козирка, призначений для нього або має його.

    2. Який має форму, вигляд або призначення, подібні до козирка (наприклад, козирковий дах, козиркове покриття).

  • добуржуазний

    1. Який існував або був характерним для періоду, що передував утвердженню капіталістичних (буржуазних) суспільних відносин; до буржуазний.

    2. Який належить до епохи, коли домінували феодальні або інші докапіталістичні форми суспільного устрою.

  • козирки

    1. Множина від слова “козирок” — невеликий дах, навіс, виступ над чим-небудь для захисту від сонця, дощу або снігу, наприклад, над входом, вікном або балконом.

    2. Розмовна назва селища міського типу Козирки в Україні, що розташоване в Черкаській області, Звенигородському районі.

  • козирка

    1. Зменшувальна форма від “козирок” — невеликий козирок, зазвичай на головному уборі або як частина конструкції для захисту від сонця, дощу.

    2. Розм. Передня частина кепки, козирка капелюха, що виступає над обличчям.

    3. Техн. Невеликий захисний навіс, щиток або виступ над чим-небудь (наприклад, над вікном, дверима, приладом).

  • добурений

    1. (про будівлю або споруду) Такий, що добудували, завершили будівництвом.

    2. (перен., розм.) Про людину: дуже втомлений, виснажений до крайності; такий, що майже не має сил.