1. Стан, коли людина перебуває під впливом чарів, магії; оповитість таємничими, надприродними силами.
2. (Переносно) Стан глибокого зацікавлення, захоплення або підкорення чимось, що викликає сильне емоційне сприйняття; очарованість.
-
зачаровано
1. У стані зачарування, магічного впливу; так, ніби перебуваєш під дією чарів.
2. (Переносно) З захопленням, з великим зацікавленням і зосередженістю, повністю віддавшись сприйняттю чогось.
-
зачарований
1. Який перебуває під дією чарів, магії; оповитий таємничою, магічною силою.
2. Який відчуває сильне захоплення, подив або захват; глибоко зворушений, заворожений чимось.
3. У переносному значенні: такий, що викликає захоплення своєю красою, чарівністю; чарівний, чудовий.
-
зачапатися
1. Забруднитися, випачкатися рідиною або чимось липким, в’язким (наприклад, брудом, фарбою, їжею).
2. Перен. Вплутатися в неприємну, брудну справу; опинитися в компрометуючій ситуації.
-
зачапати
1. Зачіпати, торкатися чогось, зачіпляти щось під час руху, часто викликаючи невелике пошкодження або зміщення.
2. Переносно: задіти, порушити (якісь почуття, питання, тему в розмові).
3. Розм. Почати чіпати, торкатися когось або чогось руками; взятися за щось.
-
зачалюватися
1. (про тварин) Починати чалитися, тобто втрачати шерсть або пір’я внаслідок линяння.
2. (переносно, розм.) Ставати дуже зношеним, потертим, втрачати вигляд або міцність (про одяг, тканину тощо).
-
зачалювати
1. (діал.) Починати чалити, тобто прив’язувати човен до берега за допомогою чалки (стовпа, жердини).
2. (перен., рідк.) Міцно прикріпляти, закріплювати щось; починати щось закріплювати.
-
зачалювання
Зачалювання — процес утворення зачалків (зародкових клітин, сперматозоїдів або яйцеклітин) у тварин або рослин; гаметогенез.
Зачалювання — початок, зародження, виникнення чого-небудь (наприклад, ідеї, почуття, процесу).
-
зачалок
1. (у ботаніці) Зав’язь, початкова стадія розвитку плода рослини після запліднення.
2. (переносно, книжн.) Початок чогось, зародок, джерело подальшого розвитку (ідей, почуттів, явищ тощо).