1. У стані зачарування, магічного впливу; так, ніби перебуваєш під дією чарів.
2. (Переносно) З захопленням, з великим зацікавленням і зосередженістю, повністю віддавшись сприйняттю чогось.
зачаровано
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І пливла його мова, багата, квітчаста, а зал зачаровано слухав — сиві професори ще старої доби, часто з австрійським двічі przedwojennym wychowaniem, теж захоплювалися тим хлопцем… Потім вийшов Микола Вінграновський, тим своїм граціозним кроком. У нього жести полохливого оленя і разом з тим гордого — на високо піднятій голові, здавалось, він несе або пишні росохаті роги оленя, або королівську корону.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Аббас і курди зачаровано кивали головами і вірили кожному його слову, бо Яків кожною своєю клітинкою вірив у свої вигадки сам. «Ось як ми з Наливайком зробимо Україну вільною, Наливайко призначить мене великим візиром, — продовжував Шийка.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Приклад 3:
Ночi клекотiли, кипiли й зачаровано блукали по кварталах. Iнодi приходили неяснi сни.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |