1. (розм.) Почати чалитися, тобто причалити, пристати до берега (про човен, судно).

2. (перен., розм.) Приєднатися до когось, пристати до якоїсь спільноти або компанії.

1. Почати чалити (тягнути, везти) човен або інший плавзасіб проти течії за допомогою каната, мотузки, яку тягнуть по берегу.

2. (переносно) Почати з великими зусиллями щось тягти або пересувати важкий вантаж.

1. (розм.) Забруднитися, забризкатися рідиною, особливо водою або брудом, внаслідок необережних, швидких рухів у ній.

2. (перен., розм.) Заплутатися, загрузнути у складних, незручних обставинах або в деталях якоїсь справи.

1. Почати чалапати, тобто видавати звуки, схожі на плюскіт води, бруду або на шльопання по воді чи рідкому болоті.

2. Розм. Почати незграбно, шумно або з великою силою працювати руками, бити по чомусь, завдаючи ударів, що нагадують шльопання.

Зачалапатися — дієслово, яке означає почати швидко та незграбно перебирати ногами, зазвичай через збудження, нетерпіння або бажання кудись поспішати; зачастити кроками на місці.

Зачалапатися — у переносному значенні: почати метушливо та недоладно діяти, клопотатися навколо чогось, часто без чіткого плану або з помітною невпевненістю.

1. Почати чалапати, тобто робити незграбні, швидкі рухи ногами у воді або болоті, викликаючи бризки та характерний звук.

2. Перен. Розпочати щось робити недбало, швидко та неохайно, без належної якості.

1. Підпасти під вплив чаклунства, магії; опинитися під дією чарів.

2. Переносно: захопитися кимось або чимось до втрати самоконтролю, потрапити під сильний емоційний вплив.

Зачаклувати — підкорити чаклунством, магією; накласти чари, зробити зачарованим.

Зачаклувати — переносно: справити сильне враження, захопити, привабити своєю красою, незвичайністю тощо.