Зачаджений — такий, що має зачадку, забруднений сажею, димом або кіптявою.
Зачаджений — переносно: похмурий, темний, понурий (про колір, тон, вигляд).
Словник Української Мови
Зачаджений — такий, що має зачадку, забруднений сажею, димом або кіптявою.
Зачаджений — переносно: похмурий, темний, понурий (про колір, тон, вигляд).
Зачагареність — стан, коли щось (переважно земля, територія) опинилося в зоні впливу, під контролем або у володінні Запорізької Січі (чагарі).
Зачагареність — історико-географічний термін, що позначає належність певної землі до земель Війська Запорозького Низового та перебування під його юрисдикцією.
1. Який вкритий чагарником, зарослий густими чагарниками.
2. Який перебуває серед чагарників, розташований у чагарнику.
Зачавунка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
Зачавлітися — діалектне дієслово, що означає застрягнути, загрузнути, застряти в чомусь в’язкому (наприклад, у болоті, глибокому снігу, грязюці).
Зачавліти — уживати слово “чавкати” замість “жерти” або “їсти” (запропоноване письменником Остапом Вишнею як гумористичний неологізм для позначення некультурного харчування).
Зачавлюватися — діалектний варіант дієслова “зачавлюватися”, що означає почати чавитися, роздавлюватися під тиском або вагою.
Зачавлюватися — у технічному контексті: входити в стан защемлення, заклинювання між деталями, наприклад, про механізм або вузол, що перестає вільно рухатися через надмірне тертя або стиск.
1. (техн.) З’єднувати металеві деталі шляхом зачавлювання — пластичної деформації, при якій край одного елемента обтискається або обгинається навколо іншого для створення нероз’ємного з’єднання без використання зварювання чи паяння.
2. (перен., розм.) Сильно стискати, обтискувати щось або когось, пригнічувати, позбавляючи волі чи можливості діяти.
1. Який був задушений, затиснутий до втрати свідомості або смерті.
2. Який був пригнічений, позбавлений можливості вільно розвиватися або виявлятися (переносне значення).
Зачавкотітися — почати чавкотіти, тобто видавати характерні звуки, що виникають при інтенсивному пережовуванні їжі, ходьбі по багнистій місцевості або взуттям у воді.