Значення
-
(техн.) З’єднувати металеві деталі шляхом зачавлювання — пластичної деформації, при якій край одного елемента обтискається або обгинається навколо іншого для створення нероз’ємного з’єднання без використання зварювання чи паяння.
-
(перен., розм.) Сильно стискати, обтискувати щось або когось, пригнічувати, позбавляючи волі чи можливості діяти.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зачавлювати, р. зачавлюватів, д. зачавлюватам, з. зачавлювати, о. зачавлюватами, м. зачавлюватах, к. зачавлювати