• зачавкотіти

    Почати чавкотіти, видавати чавкаючі звуки (про тварин, звичайно свиней).

    Перенісне значення: почати їсти неохайно, голосно чавкаючи.

  • зачавкатися

    Зачавкатися — почати чавкати, почати видавати звуки чавкання (під час їжі, ходьби по багнистій місцевості тощо).

  • зачавкати

    1. Почати чавкати, видавати звуки, схожі на чавкання.

    2. Розпочати їсти з характерним звуком чавкання.

  • зачавитися

    1. Застрягнути, затиснутися, опинитися в стиснутому стані, здебільшого випадково, так що важко вивільнитися (наприклад, про частину тіла, одяг або предмет).

    2. Розм. Потрапити у скрутне, безвихідне становище, опинитися в неприємностях.

  • зачавити

    1. Сильно притиснути, придавити щось або когось, зазвичай зверху, спричиняючи пошкодження або зминання.

    2. Розм’яти, зробити пласким від тиску; розчавити.

    3. Перен., розм. Пригнітити, позбавити волі, можливості діяти; здолати, підкорити.

  • заціпнутися

    1. Зачепитися, застрягнути чимось за щось, застряти в чомусь.

    2. Розм. Затриматися, загаятися десь або з чимось.

    3. Розм. Увійти в конфлікт, посваритися з кимось; зачіпитися.

  • заціпнутий

    1. Який має заціпки, зазубрини, нерівності на поверхні; шорсткий, негладкий.

    2. Який має особливість у вигляді виступу, гачка для чіпляння, з’єднання або фіксації чогось.

    3. Перен. Упертий, завзятий, такий, що наполегливо тримається своєї думки або певної поведінки; затятий.

  • заціпнути

    1. Зачепити, заторкнути щось гострим або виступом, причіпити.

    2. Переносно: завдати образу, висловивши щось образливе або ущипливе; уразити, зачепити чиїсь почуття.

    3. Розм. Запам’ятати, засвоїти щось добре; зав’язати в пам’яті.

    4. Розм. Захопити, заволодіти чиєюсь увагою, зацікавити.

  • заціплюватися

    1. Міцно чіплятися за щось, хапатися руками або іншими частинами тіла, щоб утриматися, не впасти.

    2. Перен. Упевнено та наполегливо триматися чогось (ідей, поглядів, думки), не відступати від свого.

    3. Розм. Вступати у суперечку, сварку, починати прискіпатися до когось, чогось.

  • заціплювати

    1. Міцно прикріпляти, закріпляти щось, затискаючи або защемлюючи.

    2. Перен. Сильно зачіпати, вражати, справляти глибоке враження на когось (про думки, почуття, події тощо).

    3. Розм. Починати ціплятися, причепитися до когось з приводу чогось; зачіпати когось словами або діями.