Словник Української Мови
Буква
1. Початок, джерело, основа чогось; першопричина, першопочаток.
2. (у філософії) Основна, первинна субстанція, принцип, з якого виводиться все інше; архе.
3. (у релігії) Божественне начало, творча сила; часто стосується Святого Духа або Логосу.
4. (застаріле) Початок, початкова стадія чогось; зародження.
Приклад 1:
І зачало човни бурхати, То сторч, то набік колихати, Що враг устоїть на ногах; Троянці з ляку задрижали, Як лиху помогти – не знали; Іграли тілько на зубах. Як ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись; Став місяць з хмари виглядати, І звізди на небі блись-блись!
— Самчук Улас, “Марія”