зачал

[zɑt͡ʃɑl] None

Буква:З

Значення

  1. (історичне) Початкова, основна частина, основа чогось; засадничий принцип, засада.

  2. (історичне) У давньоруському та українському феодальному праві — майно, одержане дружинником від князя і яке після смерті власника не переходило у спадщину, а поверталося сюзерену.

  3. (рідковживане) Початок, джерело, першопричина чогось.

Більше записів