зачал

1. (історичне) Початкова, основна частина, основа чогось; засадничий принцип, засада.

2. (історичне) У давньоруському та українському феодальному праві — майно, одержане дружинником від князя і яке після смерті власника не переходило у спадщину, а поверталося сюзерену.

3. (рідковживане) Початок, джерело, першопричина чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |