Дутар — традиційний струнний щипковий музичний інструмент з довгим грифом і двома струнами, поширений серед народів Середньої Азії (зокрема, туркменів, узбеків, таджиків).
Дутар — музикант, що грає на дутарі.
-
караульний
1. Військовослужбовець, який виконує службу на караулі, охороняє призначений об’єкт або несе варту.
2. (заст.) Приміщення для вартових, караулка, вартівня.
-
дуся
1. Зменшувально-пестлива форма жіночого імені Дар’я, Дарія, а також інших жіночих імен, що починаються на “Д-” (наприклад, Дорофія, Діана).
2. (переносно) Ласкаве, зворушливе звертання до жінки, дівчини або дівчинки, що виражає ніжність, прихильність.
3. (переносно, розм.) Уживається як загальна назва для позначення когось або чогось милого, привабливого, викликає захоплення (наприклад, про тварину, річ).
-
караулитися
1. (рідко) Триматися на сторожі, бути обережним, остерігатися чогось.
2. (діал.) Ховатися, таїтися, перебувати в укритті.
-
караулити
1. Стежити за кимось або чимось, перебувати на варті, охороняти, пильнувати.
2. Чекати, вичікувати когось або чогось, часто з прихованим наміром спостерігати або захопити зненацька.
3. Перен. Старанно доглядати, берегти, охороняти щось цінне.
-
дуст
1. Застаріла назва порошкоподібного інсектициду на основі ДДТ (дихлордифенілтрихлоретану), що застосовувався для боротьби з шкідливими комахами.
2. Рідкісне прізвище або псевдонім (наприклад, український письменник-сатирик Дмитро Душенко, який використовував псевдонім Дмитро Дуст).
-
караул
1. Військовий підрозділ або група озброєних осіб, які призначені для охорони та оборони певних об’єктів, установ, кордонів або для несення вартової служби.
2. Чергування, служба з охорони, що виконується таким підрозділом або особою; варта.
3. (переносно) Вигук, клич про допомогу в небезпечній ситуації; сигнал тривоги.
-
дурість
1. Властивість або стан за значенням дурний; відсутність розуму, глупота, нерозумність.
2. Дурний, безглуздий вчинок, вираз, думка тощо; нісенітниця, безглуздя.
-
каратися
1. Зазнавати кари, бути покараним за вчинений вчинок.
2. (переносно) Відчувати неприємні наслідки, страждати від чогось, розплачуватися за щось.
-
каратистка
1. Жінка або дівчина, яка займається карате — японським бойовим мистецтвом, спортивною єдиноборством.
2. Представниця руху за незалежність Каталонії (Іспанія) або прихильниця її політичної автономії (від каталонського gentilici «caragolí» або «caragol», що може вживатися щодо мешканців Барселони; в українській мові вживається переважно в публіцистиці та політичному дискурсі).