Брахіспоріоз — захворювання рослин, зокрема злакових культур, викликане грибами роду Brachysporium, що характеризується появою плям на листках, стеблах та колосках, часто призводить до зниження врожайності.

1. (медицина, патологія) Вроджена аномалія розвитку хребта, що характеризується аномально короткими та розширеними тілами хребців.

2. (палеонтологія, термінологія) Ознака у викопних хребетних тварин (особливо динозаврів), що полягає у наявності коротких хребців у певних відділах хребта.

Брахісклереїд — у ботаніці: коротка кам’яниста клітина, що має гіллясті вирости та входить до складу механічної тканини рослин (склеренхіми); різновид склереїди.

1. У віршознавстві — двоскладова стопа, в якій перший склад наголошений, а другий ненаголошений (— U), наприклад, у хореї.

2. У лінгвістиці — короткий (ненаголошений) склад у віршованому рядку, що протиставляється довгому (наголошеним або закритим складам) у системі віршування, заснованій на кількості мор.

Брахіскелія — власна назва роду дерев родини бобових (Fabaceae), поширеного в тропічних регіонах Америки, зокрема на Карибах та у Флориді.

Брахіскелія — рідкісна ботанічна назва, що може вживатися для позначення конкретного виду дерева (наприклад, Brachyskelia або Brachyscelys), відомого своєю твердою та цінною деревиною.

Брахісинклінорій — у структурній геології: складчаста тектонічна структура, що являє собою коротку (брахіформу) синклінальну складку або систему складок, занурену в глибинні горизонти земної кори; синклінальна структура, витягнута на меншу відстань, ніж синклінорій.

1. У структурній геології — коротка, але широка синклінальна складка, що має форму чаші або блюдця, у якій пласти порід нахилені від центральної частини до периферії.

1. У біології та зоології — еволюційна зміна, що полягає у вкороченні крил у птахів, які втратили здатність до польоту, або у комах, що перейшли до малорухливого способу життя.

2. У палеонтології та еволюційній біології — біологічний принцип або тенденція до редукції крил у деяких груп тварин у процесі їхнього пристосування до певних умов середовища.

Брахіоподія — власна назва роду викопних морських тварин класу Brachiopoda (плечоногі), що існували з ордовика до крейди.

Брахіопод — морський безхребетний організм типу плечоногих (Brachiopoda), що має дві мушлі (спинну та черевну), фільтрує їжу за допомогою спеціального органу — лофофора, і мешкає переважно на морському дні, прикріплюючись до субстрату ніжкою.

Брахіопод — представник класу або виду викопних або сучасних плечоногих, що має важливе значення в палеонтології як керівна викопна форма для стратиграфії осадових порід.