брахіскладка

[brɑxisklɑdkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    У віршознавстві — двоскладова стопа, в якій перший склад наголошений, а другий ненаголошений (— U), наприклад, у хореї.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці — короткий (ненаголошений) склад у віршованому рядку, що протиставляється довгому (наголошеним або закритим складам) у системі віршування, заснованій на кількості мор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брахіскладка, р. брахіскладки, д. брахіскладці, з. брахіскладку, о. брахіскладкою, м. брахіскладці, к. брахіскладко

Більше записів