1. У віршознавстві — двоскладова стопа, в якій перший склад наголошений, а другий ненаголошений (— U), наприклад, у хореї.
2. У лінгвістиці — короткий (ненаголошений) склад у віршованому рядку, що протиставляється довгому (наголошеним або закритим складам) у системі віршування, заснованій на кількості мор.