караул

[kɑrɑul] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Військова справа) –

    Військовий підрозділ або група озброєних осіб, які призначені для охорони та оборони певних об’єктів, установ, кордонів або для несення вартової служби.

  2. (Військова справа) –

    Чергування, служба з охорони, що виконується таким підрозділом або особою; варта.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно) Вигук, клич про допомогу в небезпечній ситуації; сигнал тривоги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. караул, р. караулу, д. караулові, з. караул, о. караулом, м. караулі, к. карауле

Більше записів