Значення
- (Психологія) –
Властивість або стан за значенням дурний; відсутність розуму, глупота, нерозумність.
- (Лінгвістика) –
Дурний, безглуздий вчинок, вираз, думка тощо; нісенітниця, безглуздя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дурість, р. дурості, д. дурості, з. дурість, о. дурістю, м. дурості, к. дуросте