1. Зазнавати кари, бути покараним за вчинений вчинок.
2. (переносно) Відчувати неприємні наслідки, страждати від чогось, розплачуватися за щось.
каратися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Подобала хатина на якусь закляту печеру з великою грішницею, що каралася від початку світа та до суду-віку каратися буде. Як сонце вже злізло бабі у ноги, як уже стануло коло того мотузка, що ним міх зав’язувався, то баба почала качатися по землі та збаняти шукати.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |