каратися

[kɑrɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Зазнавати кари, бути покараним за вчинений вчинок.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Відчувати неприємні наслідки, страждати від чогось, розплачуватися за щось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я караюся, ти караєшся, він карається, ми караємося, ви караєтеся, вони караються

Синоніми & Антоніми

Більше записів