Словник Української Мови
Буква
1. Зазнавати фізичних або душевних страждань, перебувати в стані болю, тривоги, розпачу.
2. Довго та наполегливо працювати над чимось складним, з великими зусиллями щось робити або намагатися щось зрозуміти.
3. (у пасивній формі) Бути об’єктом чьогось мучильного, зазнавати чогось неприємного від когось або чогось (наприклад, “мучитися від сумнівів”).
Приклад 1:
Ви — такий чуткий на все… Скільки ж ви повинні мучитися!.. Завсіди аналізуєте себе там, де другий і не подумав би себе аналізувати, — ну, і завсіди страждаєте душею!..
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
А хто зась тут на сем свѣтѣ зле чинит, а любо бы и добре чинил, а не будет христіянином, той там в пеклѣ на вѣки в огнѣ неугасимом мучитися будет”. Рекл до него сенат 306 и всѣ307 мудрыи его: “Николи нихто308 своего не ганит, але завжды309 каждый 310 свое хва- a 88 b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Приклад 3:
той там навѣки во огни неугаси- мом мучитися будет. ґ грёшныи во вёки мyчи- тисz бyдутъ.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”