1. За допомогою зброї, із застосуванням зброї; озброєно, зі зброєю в руках.
2. (У переносному значенні) Рішуче, активно, наполегливо; так, ніби зі зброєю.
-
збройниця
1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Львівської області.
2. Застаріле позначення збройової, кімнати або спеціальної споруди для зберігання зброї та військового спорядження; арсенал.
-
збройний
1. Який має зброю, озброєний; споряджений зброєю.
2. Який здійснюється за допомогою зброї, з використанням зброї.
3. Який стосується зброї, призначений для зброї або озброєння.
-
зброймайстер
Фахівець з виготовлення, ремонту та обслуговування вогнепальної зброї, часто з акцентом на ручну, індивідуальну роботу та художнє оздоблення.
Майстер зброярської справи, який займається створенням холодної або вогнепальної зброї, особливо в історичному контексті (наприклад, середньовіччя, епоха Відродження).
Назва професії або кваліфікованого ремісника на збройовому виробництві або в майстерні з ремонту зброї.
-
збродитися
1. (про рідину, особливо про молоко) втратити свіжість, почати псуватися, набуваючи кислого смаку та запаху внаслідок діяльності бактерій; закисати.
2. (переносно, розмовне) про людину: стати млявим, апатичним, втратити бадьорість; також про почуття, емоції: зав’янути, згаснути.
3. (переносно, розмовне) про повітря, атмосферу в приміщенні: стати важким, застояним, спертим.
-
збродити
1. (про рідину, перев. про молоко) Втратити свіжість, почати прокисати, перетворюючись на простоквашу або інший кисломолочний продукт; скипнути.
2. (перен., розм.) Стати мутним, втратити прозорість (про рідину).
3. (перен., розм.) Почати бурхливо проявлятися, виявлятися (про почуття, думки, сили тощо).
-
зброджуватися
1. (про рідину, особливо про молоко) псуватися, набувати кислого смаку та запаху внаслідок дії бактерій, зазвичай з утворенням сирцевої маси; перебродити, зкисати.
2. (переносно, про почуття, думки, ситуацію) накопичуватися, загострюватися, досягати високого напруження, ставати інтенсивнішими, часто з негативним відтінком.
-
зброджувати
1. (техн.) Піддавати бродінню, викликати процес бродіння у рідині або масі, особливо при виробництві спиртних напоїв, хлібопекарстві тощо.
2. (перен., розм.) Викликати хвилювання, збудження, непокій у групі людей; провокувати смуту, заколот.
-
зброджуваність
Властивість речовини, зокрема вуглеводних продуктів, піддаватися бродінню під дією ферментів мікроорганізмів (наприклад, дріжджів або бактерій).
Ступінь або інтенсивність, з якою певна речовина або субстрат може бути перетворена на інші сполуки (спирт, кислоти, гази тощо) в процесі бродіння.
-
зброджування
Процес бродіння, перетворення органічних речовин (наприклад, цукрів) під дією ферментів мікроорганізмів (дріжджів, бактерій) з утворенням спирту, кислоти, газу тощо.
У технології — стадія виробництва, на якій відбувається бродіння сировини (наприклад, сусла у броварстві або виноградного соку у виноробстві).