• диверсантський

    1. Стосунний до диверсантів або диверсії, властивий їм; призначений для проведення диверсій.

    2. Який здійснює диверсійну діяльність або має на меті підрив, саботаж, знищення чогось.

  • клубочкуватий

    Який має форму клубочка або складається з клубочків.

    У ботаніці: що має суцвіття у вигляді щільних кулястих головок (наприклад, про кропиву, конюшину).

  • дивергентний

    1. (в біології) що характеризується розходженням ознак у споріднених організмів у процесі еволюції; такий, що розходиться, відхиляється від початкової форми.

    2. (в математиці, фізиці) такий, що має властивість дивергенції; який розходиться, розсіюється (про векторне поле, ряд тощо).

    3. (переносно) що відхиляється від загальноприйнятого, стандартного; неконформний, що розходиться з основним напрямком.

  • клубочкоподібність

    1. (біол.) Морфологічна ознака деяких бактерій, що характеризуються формою клітин, які мають вигляд кулі або сфери (коків) та часто з’єднуються у характерні групи — диплококи, стрептококи, стафілококи тощо.

    2. (мед.) Клінічний симптом у вигляді появи дрібних крововиливів (петехій) на шкірі, що нагадують за формою розсипані ниркові клубочки; може спостерігатися при деяких захворюваннях.

  • дивенний

    1. (заст.) Те саме, що дивний — такий, що викликає подив, здивування; незвичайний, чудний.

    2. (поет.) Чудовий, прекрасний, що викликає захват.

  • клубочкоподібний

    Який має форму клубочка, схожий на клубочок; кулястий, округлий.

  • дивачитися

    1. Дивитися з подивом, здивуванням або цікавістю; розглядати щось незвичайне або дивне.

    2. (Рідк.) Дивитися на щось із захопленням, любуватися.

  • клубочитися

    1. Збиратися, накопичуватися у вигляді клубка або клубів (про дим, хмари, пил тощо).

    2. Перен. Збільшуватися, наростати, нагромаджуватися (про почуття, думки, проблеми).

    3. Розм. Метатися, рухатися безладно, кружляти на одному місці (про людей, тварин).

  • дивачити

    1. Поводитися дивно, незвично або ексцентрично; виявляти дивацтва.

    2. (У значенні близькому до “дивувати”) Викликати подив своєю поведінкою або вчинками.

  • клуботітися

    1. (діал.) Міцно спати, спати глибоким сном; клуботитися.

    2. (діал.) Важко працювати, копітко займатися чимось; возитися, копотіти.