дивачити

[dɪʋɑt͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:Д

Значення

  1. Поводитися дивно, незвично або ексцентрично; виявляти дивацтва.

  2. (У значенні близькому до “дивувати”) Викликати подив своєю поведінкою або вчинками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я дивачу, ти дивачиш, він дивачить, ми дивачимо, ви дивачите, вони дивачать

Більше записів