дивачити

1. Поводитися дивно, незвично або ексцентрично; виявляти дивацтва.

2. (У значенні близькому до “дивувати”) Викликати подив своєю поведінкою або вчинками.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |