1. За допомогою зброї, із застосуванням зброї; озброєно, зі зброєю в руках.
2. (У переносному значенні) Рішуче, активно, наполегливо; так, ніби зі зброєю.
Словник Української Мови
Буква
1. За допомогою зброї, із застосуванням зброї; озброєно, зі зброєю в руках.
2. (У переносному значенні) Рішуче, активно, наполегливо; так, ніби зі зброєю.
Приклад 1:
Та коли ніч зайшла з чудесами аж до залізничної станції і деякі з дитинчат почали плакати й проситися до мами, у справу встряв слюсар Шарабан і почав боротися з ніччю збройно. Для цього він зформував зі своїх героїв два партизанські полки по вісім душ у кожному і вирядив двополковий загін у бір з наказом збирати бирки.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”