збройні

1. Прикметник до слова “зброя”; призначений для озброєння, пов’язаний зі зброєю або озброєнням.

2. Те саме, що “військові”; що стосується армії, війська, ведення війни (напр., збройні сили, збройний конфлікт).

3. Озброєний, той, що має при собі зброю (напр., збройний охоронець).

Приклади вживання

Приклад 1:
Для доставки продуктів та їх захисту часто залучають збройні сили останніх. Ймовірно, найменш важливим є канал власності, оскільки більшість поставок здійснюється за рахунок пожертвувань.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: прикметник () |