Словник Української Мови
1. (техн.) Призначений для промивання джуту — волокна з рослини джут, що використовується для виготовлення мішковини, канатів тощо.
2. (про підприємство, цех, обладнання) Пов’язаний з технологічним процесом промивання джутової сировини для її очищення та підготовки до подальшої переробки.
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вживатися як іменування конкретної особи або роду.
2. У місцевих говірках — можлива назва рослини, предмета побуту або іншого об’єкта, що потребує уточнення в конкретному регіоні (наприклад, у деяких областях так можуть називати певну трав’янисту рослину).
1. Такий, що за зовнішнім виглядом, будовою або властивостями нагадує джут (рослину роду Corchorus або волокно з неї).
2. У ботанічній номенклатурі: що входить до складу видових назв рослин, які мають схожість з джутом (наприклад, гібіскус джутоподібний).
Клерухії — у Стародавній Греції, особливо в Афінах, земельні наділи, що виділялися громадянам на території підкорених або союзних держав для заселення та обробки; клерухи (поселенці) зберігали афінське громадянство і були військовим опором Афін у цьому регіоні.
Клерухії — поселення (колонії), утворені такими переселенцями (клерухами) на отриманих наділах.
1. У Стародавній Греції, особливо в Афінах, — громадянин, який отримував у володіння земельну ділянку (клер) на території підконтрольної союзницької чи залежної держави з обов’язком нести військову службу та забезпечувати контроль метрополії над цим регіоном.
2. Поселенець, колоніст, який проживав на такій виділеній земельній ділянці та вів на ній господарство.
1. (у фінансах) Проходити процедуру перевірки та оформлення документів, пов’язаних з митним чи біржовим очищенням (клірингом), для здійснення платежу чи поставки товару.
2. (у банківській справі) Проходити процес обміну платіжними документами між банками через розрахункову палату для взаємного погашення вимог і зобов’язань.
3. (переносно, рідко) Бути узгодженим, отримувати офіційне схвалення або проходити необхідну бюрократичну процедуру для набрання чинності.
1. (історичне) Представники молодого покоління римської знаті (юнаки зі старовинних родів) у Стародавньому Римі, які через розтрату сімейних статків впадали в бідність, але продовжували вести розкішне життя, покладаючись на підтримку могутніх покровителів або займаючись інтригами.
2. (переносне, книжне) Зневажлива назва молодих людей з багатих родин, які ведуть легковажне, розпусне життя, марнують статки та не мають корисних суспільних занять.
1. У середньовічних містах: вносити до міського реєстру (клеру) документ про право власності на нерухомість, тим самим надаючи йому офіційного статусу.
2. У сучасному праві: реєструвати, оформляти офіційну угоду (особливо фінансову чи комерційну) через спеціалізовану установу (клеруючу організацію), яка виступає гарантом виконання сторонами своїх зобов’язань.
1. (від англ. jumbie) У фольклорі народів Карибського басейну (особливо на Тринідаді та Тобаго) — злий дух, привид, невід’ємний елемент місцевої міфології та казок; аналог української “нечистої сили”.
2. (від англ. jumbie bead) Назва насіння дерев роду Ormosia (з родини бобових), що ростуть у тропіках; використовуються для виготовлення намист та інших прикрас через свою яскраву червону з чорною цяткою забарвлення.
3. (від англ. Jumbie) Власна назва персонажів, об’єктів або брендів у популярній культурі (наприклад, персонаж відеоігор, назва музичного гурту тощо).