Значення
-
У Стародавній Греції, особливо в Афінах, — громадянин, який отримував у володіння земельну ділянку (клер) на території підконтрольної союзницької чи залежної держави з обов’язком нести військову службу та забезпечувати контроль метрополії над цим регіоном.
-
Поселенець, колоніст, який проживав на такій виділеній земельній ділянці та вів на ній господарство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. клерух, р. клеруху, д. клерухові, з. клерух, о. клерухом, м. клерусі, к. клеруху