клесачка

[klɛsɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вживатися як іменування конкретної особи або роду.

  2. У місцевих говірках — можлива назва рослини, предмета побуту або іншого об’єкта, що потребує уточнення в конкретному регіоні (наприклад, у деяких областях так можуть називати певну трав’янисту рослину).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. клесачка, р. клесачки, д. клесачці, з. клесачку, о. клесачкою, м. клесачці, к. клесачко

Більше записів