Значення
-
У середньовічних містах: вносити до міського реєстру (клеру) документ про право власності на нерухомість, тим самим надаючи йому офіційного статусу.
-
У сучасному праві: реєструвати, оформляти офіційну угоду (особливо фінансову чи комерційну) через спеціалізовану установу (клеруючу організацію), яка виступає гарантом виконання сторонами своїх зобов’язань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я клерую, ти клеруєш, він клерує, ми клеруємо, ви клеруєте, вони клерують