Словник Української Мови
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області, що входить до складу Самбірського району.
2. Назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає Львівською областю.
3. (заст.) Місце, де утримують кобил (маток) для розведення; кінний завод, де основним племінним поголів’ям є кобили.
1. Належний дитині, властивий дитині; дитячий.
2. Призначений для дитини; дитячий.
1. М’ясо кобили, що використовується як їжа.
2. Заст. Кобиляча шкіра.
1. Стосовний до дитеки — середньовічної церковної установи для опіки сиріт та дітей-сиріт, що існувала при монастирях або храмах у Київській Русі та Візантії.
2. Пов’язаний з дитекою як історичною установою, що виконувала функції притулку, школи та лікарні для дітей.
1. Рід комах родини саранових, до якого належать перелітні сарани та близькі до них види; також окремий представник цього роду.
2. Розмовна назва для коніка звичайного — комахи родини саранових, що має довгі вусики та здатна видавати характерні звуки тертям ніг об крила.
3. Діалектна назва коника (звичайно дерев’яного іграшкового) або гойдалки у формі коня.
1. Рідкісний варіант назви рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), що використовується в народній медицині та як інсектицидна рослина.
2. У західних регіонах України — народна назва рослини материнка (Origanum vulgare).
3. В історичній та діалектній лексиці — зменшувально-пестлива форма до слова «кобила» (самка коня).
Дит’ясла — власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску дитячої літератури, розвиваючих ігор та навчальних матеріалів.
1. Підпорядковувати свою поведінку, дії певним правилам, нормам, вимогам; виробляти в собі дисциплінованість.
2. (у професійній термінології) Піддавати себе систематичному тренуванню, вправлянню з метою досягнення майстерності, вдосконалення навичок у певній галузі.
1. Назва села в Україні, зокрема у Львівській області.
2. (заст.) Місце, де випасають або тримають кобил (коней); кінський випас, табун.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Рідкісне прізвище українського походження.
3. (у діалектах) Місце, де пасуться або тримаються коні; кінський вигін.