кобилиця

1. Рідкісний варіант назви рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare), що використовується в народній медицині та як інсектицидна рослина.

2. У західних регіонах України — народна назва рослини материнка (Origanum vulgare).

3. В історичній та діалектній лексиці — зменшувально-пестлива форма до слова «кобила» (самка коня).

Приклади вживання

Приклад 1:
Промчавши, вона крутнула, обернулася на обцасах, мовби на всім галопі осаджена гаряча кобилиця, і підійшла до Рибалка: — А-а…Це Ви з Н…? Рибалко став на струнко: — Так… — І подав пакет, запечатаний сургучем.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Жила-була метелиця, та й годi, огонь, баска, гаряча кобилиця. А взяв її Володька, одружився, та не прожив i рокiв зо три — пiшов у повстанцi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |