1. (про зорі) З’являтися на небі, починати видимим світити вночі; займатися (про зорю).
2. (перен., розм.) Виділятися, помічатися серед чогось; виглядати, маячити.
-
зоріти
1. (про небесні тіла) Випромінювати світло, світитися на небі; блищати, сяяти.
2. (перен., про очі, обличчя тощо) Виражати сильне почуття (радість, щастя, захоплення), сяяти, світитися.
3. (заст. та поет.) З’являтися, виникати, як зоря на небі; променіти, виблискувати.
-
зоріння
1. (астрономічний термін) Явище, коли небесне тіло (наприклад, зірка або планета) стає видимим над горизонтом на початку ночі, вечірня поява світила на небосхилі.
2. (переносне значення, застаріле або поетичне) Поява, виникнення чогось нового, бажаного, що вселяє надію; проблиск, ознака чогось доброго.
-
зорятися
1. (про небесні тіла) Видимо світити на небі, бути зорею; блищати, сяяти як зірка.
2. (перен., поетич.) Яскраво виділятися, сяяти, блищати (про очі, погляд тощо).
3. (перен., рідко) Бути видатним, прославлятися, сяяти (про людину).
-
зоряти
1. (діал.) Покриватися зорями, з’являтися на небі (про зорі).
2. (перен., діал.) Виблискувати, сяяти, немов зорі; вирізнятися серед інших.
-
зоряність
1. Властивість або якість бути зіркою (у переносному значенні — відомою, популярною особою, знаменитістю); статус зірки.
2. (У фізиці та астрономії) Світність небесного тіла, що характеризує потік випромінюваної ним енергії; зазвичай виражається в одиницях світності Сонця або в абсолютних зоряних величинах.
-
зорянівна
Зорянівна — власна назва, що позначає жіночу особу, пов’язану зі зірками або космосом; часто використовується як літературний псевдонім, артистичне ім’я або персонаж у художніх творах (наприклад, у фантастиці чи поезії).
Зорянівна — утворене за аналогією зі старослов’янськими жіночими іменами (на кшталт Ярославна, Святополківна) поетичне ім’я або епітет, що символічно вказує на походження “від зірок” або належність до зоряного світу.
-
зорянович
Зорянович — українське прізвище.
Зорянович — персонаж (козак) у п’єсі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”, син Золотого Діда та Мавки, уособлення творчої сили природи.
-
зоряно
1. (розм.) Дуже добре, чудово, блискуче; так, що викликає захоплення.
2. (перен.) Яскраво, сяюче, променисто (про погляд, посмішку тощо).
-
зоряниця
1. Астрономічне явище, що спостерігається вночі на небі у вигляді смуги, яка складається з великої кількості зірок; Чумацький Шлях, Молочний Шлях.
2. Заст. Поетичне позначення неба, вкритого зорями; зоряне небо.
3. Заст. Назва сузір’я Великої Ведмедиці.