1. (розм.) Дуже добре, чудово, блискуче; так, що викликає захоплення.
2. (перен.) Яскраво, сяюче, променисто (про погляд, посмішку тощо).
зоряно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ближче до запаленої печі сидів у величному аж майже ведичному кріслі, більше схожому на трон, сам Казаллеґра ПЕРВЕРЗІЯ 230 — до пояса в чорному фраці, з метеликом і камізелькою, також посипаною зоряно-місячним ще теплим пилом. Що було нижче пояса, сказати важче, бо ця половина старого була дбайливо закутана у плед, над яким почесною вартою схилялися то Кончіта, то Лючія, поперемінно розгладжуючи його і щось люб’язне нашіптуючи прадідусеві на вухо.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
…Було зоряно, а потiм стало темно — пройшли хмари. …Побiгла мжичка.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прислівник () |