феофіла

1. Жіноче особове ім’я грецького походження (грец. Θεοφίλα), що означає “та, що любить Бога” або “Боголюбна”.

2. У християнській традиції — ім’я кількох святих, зокрема преподобної Феофіли Кесарійської (Палестинської), яка шанується як покровителька садівництва.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |