Словник Української Мови
1. (застаріле) Залишити щось, відкласти на потім, зберегти для майбутнього використання.
2. (спеціальне, переважно у текстології та джерелознавстві) Записати, зафіксувати на письмі; створити письмовий документ, твір або його частину, що зберігся (про автора або переписувача).
3. (спеціальне, у палеографії та дипломатиці) Залишити в рукописі вільний простір (наприклад, для ініціалів, мініатюр, печатки), призначений для подальшого оформлення.
Зоставатися — залишатися десь, перебувати на одному місці, не йти звідти.
Зоставатися — залишатися в якомусь стані, продовжувати бути кимось або чимось.
Зоставатися — бути в залишку після чогось, залишатися як непотрібне або невикористане.
1. Не розрізняючи навколишнього, не бачачи через сліпоту або через зовнішні перешкоди (темряву, густий туман тощо); наосліп, навпомацки.
2. Переносно: не обміркувавши, не зваживши на наслідки; безрозсудно, необачно.
Зоскнітися — діалектне дієслово, що означає стати скнарним, скупим, зажерливим; набути рис скнари.
1. (діал.) Стати скутим, незграбним, втратити гнучкість (про тіло, кінцівки).
2. (перен., діал.) Знерухомитися, завмерти (від холоду, страху, здивування тощо).
1. Напрямити, зібрати свої думки, увагу, почуття на чомусь одному, сконцентруватися.
2. Зібратися, скупчитися в одному місці, навколо одного об’єкта або в одній точці.
3. (перен.) Стати основним, головним, центральним пунктом, об’єктом уваги або діяльності.
1. Зібрати, сконцентрувати щось (сили, увагу, думки тощо) в одному місці або спрямувати на один об’єкт, одну мету.
2. Скупчити, зібрати в одному місці якісь предмети, ресурси або людей.
3. (у фізиці, техніці) Сконцентрувати, накопичити в певній точці або об’ємі (наприклад, енергію, тепло, масу).
1. Пристрій або технічна система, призначена для концентрації, фокусування енергії, променів, частинок або уваги в певній точці чи напрямку (наприклад, звуковий зосереджувач, сонячний зосереджувач).
2. Застарілий синонімічний варіант до сучасного терміна “концентратор” у техніці, зокрема для позначення пристрою в мережах зв’язку (наприклад, мережевий концентратор).
3. У переносному значенні — місце, явище або особа, що є центром, точкою скупчення, накопичення чогось (наприклад, зосереджувач культурного життя).
1. Направляти свою увагу, думки або почуття на щось одне, концентруватися на певному об’єкті, явищі або діяльності.
2. Скупчуватися, накопичуватися в одному місці або навколо одного центру; концентруватися (про сили, війська, ресурси тощо).
3. Бути спрямованим, сходитися в одній точці або на одному об’єкті (про погляд, увагу).
1. Збирати, накопичувати щось у певному місці або навколо чогось; концентрувати.
2. Направляти, спрямовувати (увагу, думки, сили тощо) на один об’єкт або мету; концентрувати психічну діяльність.
3. (у військовій справі) Скупчувати, стягувати війська, техніку на певній території для ведення бойових дій.