1. (діал.) Покриватися зорями, з’являтися на небі (про зорі).
2. (перен., діал.) Виблискувати, сяяти, немов зорі; вирізнятися серед інших.
зоряти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Рано-вранці усі заворушились в кімнатах, ще як почало зоряти й дніть. Почали лаштуваться, та виноситься, та вкладатись.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: дієслово () |