зоріти

[zoritɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Астрономія) –

    (про небесні тіла) Випромінювати світло, світитися на небі; блищати, сяяти.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен., про очі, обличчя тощо) Виражати сильне почуття (радість, щастя, захоплення), сяяти, світитися.

  3. (Література) –

    (заст. та поет.) З’являтися, виникати, як зоря на небі; променіти, виблискувати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зорію, ти зорієш, він зоріє, ми зоріємо, ви зорієте, вони зоріють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів