Зоря-велетень — астрономічний об’єкт, зоря, що має значно більші розміри та світність порівняно зі зорями головної послідовності (такими, як Сонце), перебуваючи на пізніх стадіях еволюції; утворюється після вичерпання водню в ядрі зорі, яка розширюється та охолоджується.
-
зоря
1. Небесне тіло, що випромінює власне світло внаслідок ядерних реакцій у його надрах, спостерігається вночі на небосхилі як світлива точка.
2. (переносне) Про людину, яка сяє красою, талантом або славою; видатна, блискуча особистість.
3. (переносне) Щаслива доля, удача, висота успіху (часто у виразах: “його зоря зайшла”, “зоря його зійшла”).
4. (застаріле, поетичне) Ранкова або вечірня світанкова заря.
-
зорюватися
1. (про зорі) З’являтися на небі, починати світити (про першу зірку).
2. (перен., розм.) З’являтися, виникати (про думки, почуття, образи тощо).
-
зорювати
1. (спеціальне) Обробляти землю зорею (плугом), орати.
2. (переносне, застаріле) Рухатися, пересуватися по чомусь, подібно до того, як плуг розорає землю (про кораблі, вітрильники тощо).
-
зорювання
1. (діалектне, західні регіони України) Дія за значенням дієслова «зорити» — обробляти землю зорею (плугом), оранка.
2. (переносне значення, рідковживане) Ретельна, ґрунтовна розробка, опрацювання якоїсь теми, питання або ідеї; глибоке дослідження.
-
зорудуватися
1. (діал.) Зібратися, згуртуватися для спільної роботи або дії; об’єднати сили.
2. (діал.) Обладнатися, влаштуватися, забезпечити себе необхідним для життя або господарювання.
-
зорудувати
1. (у техніці, будівництві) Створити, збудувати, змонтувати якусь споруду, механізм або технічну систему, часто з наголосом на завершеному результаті та готовності до функціонування.
2. (переносно, рідше) Організувати, налагодити, впорядкувати якийсь процес, установу або складну справу.
-
зорово-слуховий
1. Який стосується одночасно зору та слуху, пов’язаний із сприйняттям інформації через зорові та слухові органи чуття.
2. Який призначений для одночасного передавання або сприйняття зорового та звукового рядів (наприклад, про аудіовізуальні засоби, твори мистецтва).
-
зоровий
1. Стосунний до зору, пов’язаний із зором, здійснюваний за допомогою зору.
2. Стосунний до зірки, зірок; зоряний.
-
зороастризм
Одна з найдавніших монотеїстичних релігій, заснована на вченні пророка Заратуштри (Зороастра), що виникла на території Стародавнього Ірану; основою віровчення є боротьба двох космічних сил — добра (втіленого в божестві Агура-Мазді) та зла (Ангри-Манью), а також ідея свободи вибору людини, моральної чистоти та справедливості.
Сукупність релігійних вірувань, культових практик та філософських уявлень, пов’язаних із вшануванням вогню як символу світла і правди, а також з поклонінням стихіям природи та дотриманням етичного кодексу “добрих думок, добрих слів, добрих справ”.